СТЕП, ПУ,
Степ, пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Степ широкий. Мет. 69. Послала мене мати в степ пшениці жати. Мет. 21. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. Ум. Степо́к, степо́чок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 202.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СТЕПІР, РА, →← СТЕНУТИ, НУ, НЕШ,